Липень-серпень - активна пора вибору насіння для сівби озимих. Ринок цього продукту сьогодні активізувався і аграріям України є з чого вибирати. Якщо в 1991 р в Державному реєстрі було зафіксовано 1895 сортів, то станом на 1 січня 2019 р
Зокрема, кількість сортів озимої пшениці збільшилася в 11,7 рази, кукурудзи та соняшнику без батьківських компонентів - відповідно в 21,8 і 45,2 рази, ячменю - в 7,3, кормових - в 2,1, технічних - в 6 , 8, овочевих і баштанних - в 9,6 рази.
Відбулися зміни в структурі Держреєстру сортів. частка вітчизняних сортів становила 47%, то сьогодні - 44%. У сегменті озимої пшениці наші сорти поступилися на 8%, але все одно продовжують домінувати з показником 72%, а ось в групі сортів кукурудзи і соняшнику стався обвал майже вдвічі.
За сортам технічних культур ми скотилися з 73% до 24%, картоплі з 59% - до 41%, зате за сортами плодово-ягідних культур зросли з 54% до 85%, декоративним, ефіроолійних і лікарських з 41% - до 91%.
Однак революція сортового кількості не привела до революції якості. Аграрії, спокусившись на гучну назву і блискучі характеристики сорту, втрачають рік-два, щоб зрозуміти, що їм підсунули шило в мішку. Незважаючи на неодноразове збільшення сортового складу в Реєстрі, врожайність зернових за останні 27 років збільшилася всього на 20%.
Насіннєва галузь України налічує 596 суб'єктів насінництва, 47 заводів, які щорічно виробляють 2-3 млн. Тонн насіння. Загальна місткість ринку становить близько 26,4 млрд. Грн. Установи НААН залишаються ключовим гравцем на ринку насіння, їх частка становить 60%, але обсяги виробництва зменшилися. Якщо в 2013 році було вироблено 68 тис. Тонн насіння і реалізовано 47,6 тис. Тонн, то 2018 відповідно - 42,6 тис. Тонн і 27,8 тис. Тонн.
Тобто, впали не тільки показники виробництва, але і товарності. Насіння українського виробництва користуються також попитом в Білорусі, Молдові, Казахстані. У минулому році цього продукту було експортовано в ці країни на 11 млн. Дол. У той же час, імпортовано на 484 млн. Дол, причому вартість експортованих насіння вдвічі вище, того, що імпортується.
У структурі імпорту теж відбулися зміни, якщо в 2013 було ввезено 18,3 тис. Тонн насіння соняшнику, а кукурудзи - 47,9 тис. Тонн, то в 2018 р імпорт насіння соняшнику збільшився до 29,9 тис. Тонн, а кукурудзи , навпаки, впав до 35,8 тис. тонн.
Насіння озимої пшениці в 2018 р перевищували попит на 855 тис. Тонн, озимого ячменю на 250 тис. Тонн, ярого ячменю - на 325 тис. Тонн, гречки - на 24 тис. Тонн, а ось гороху, кукурудзи, соняшнику вистачало. Негативний баланс насіння цих культур склав відповідно мінус 38,2 тис. Тонн, 70,4 тис. Тонн, 9 тис. Тонн.