На території провінції Гвадалахара, розташованої в ста кілометрах від іспанської столиці Мадрид, розкинулися великі і запашні лавандові поля.
Яскраві бузкові квіти, які на світанку здаються яскраво-рожевими, а на заході - темно-фіолетовими, все активніше приходять на зміну зерновим, які ще не так давно були в пріоритеті у місцевих фермерів.
Однак час іде, і іспанські аграрії розуміють, що вирощувати лаванду сьогодні - більш вигідний і вдячна праця, ніж обробляти пшеничні поля. Адже, по-перше, після збирання лаванди земля залишається не такою засушений, як після вирощування пшениці та інших зернових.
По-друге, від продажу ароматних квітів можна виручити стільки ж грошей, скільки і від продажу зерна (якщо не більше), а додатковий приплив фінансових коштів забезпечують ще й туристи.
Справа в тому, що мальовничу Гвадалахару з її надзвичайно красивими і запашними лавандовими полями дійсно облюбували приїжджі, які готові платити практично будь-яку суму, аби отримати можливість прогулятися між лавандовими кущами, зробити ефектні фотографії, які напевно зберуть масу лайків в «Інстаграме» і влаштувати пікнік на тлі неймовірно красивих схилів, засіяних фіолетовими суцвіттями.
Розвивається на просторах Гвадалахари і сільський туризм: якщо раніше деякі туристи воліли відправлятися у відпустку на морське узбережжя, то тепер багато хто з них з готовністю їдуть в іспанську провінцію, щоб долучитися до обробітку лавандових полів.
Не зайвим буде зазначити, що вирощувати лаванду тут почали близько тридцяти років тому, коли один з фермерів Гвадалахари побував в Провансі і загорівся ідеєю змінити пшеницю на квіти. Тим самим, аграрій вніс істотний внесок в економіку Іспанії, особливо, в літній сезон, коли потік платоспроможних туристів переконливо зростає.